відродження з краху

у ментальній смерті більше користі

ніж в набутій крізь тисячоліття

гармонії

тоді натура розриваючись

і обриваючи існування своє

знаходить нові сплетення

тоді усі думки океану

бушуючи у бурі так наполегливо

трансформуються в порожнечу

тоді небуття забуте

становить більше сенсу

ніж пошук істин таємних очевидних

тоді усі вибухи вивержень

розтоплюючи і руйнуючи

нікчемності дарують усю велич

тоді і відродження з краху

під музику свого крику

має значущість велику