пташині крила

непостійні лілові відблиски

подібні до крихітних чарівних істот

невгамовних

відбиваються у глибині сталі

набуваючи відтінків чогось холодно-сонячного

таким чином перетворюючи простір навколо себе

у сотні тонких голок

що активуються при найменшій взаємодії

з ними

десь далеко з густого нічого виникає

оглушливий тихий

нечутно лоскочучий щоки шурхіт

що викликає асоціації з

непомірно частими помахами крил

найменшого птаха у всесвіті

що не маючи мети витає на місці

маючи можливість але не маючи бажання поворухнутись

продовжуючи прислухатися до статичного переривчастого звуку

тільки на ньому і тримаючись і існуючи

шурхіт шурхіт

три довгі павзи поспіль

після тихішої павзи ще одна павза трохи коротша

шурхіт шурхіт шурхіт

ще тридцять вісім із чвертю шурхотів

і дев'ятнадцять павз

птах починає пронизливо співати

наповнюючи простір хаотичними

скачучими з одного регістру до іншого

невизначеними анатилічно побудованому

прагматичному механізованому розуму

звуками чиї характеристики

так само можна назвати механізованими

адже під ритм їхній і йому на користь

рухаються пташині крила