поліфонія або еспарголь
ПОЛІФОНІЯ АБО ЕСПАРГОЛЬ
ДІЙОВІ ОСОБИ
істота 1
істота 2
інспектор
МІСЦЕ ДІЇ
планета №1, що попередньо до катастрофічного поєднання двох галактик існувала лише для виробництва усіх видів речей.
це єдина планета, що не має назви, лише номер, адже вона є звичайною фабрикою, а жителі її не мають цінності.
жителі планети №1 – істоти без характерів чи особистостей. їхня мета – винаходити чи тестувати усі види речей, від використання яких вони мають змогу перетворюватися на «персонажів», тобто істот, що могли б використовувати ці предмети.
стан планети №1: мертва планета.
перед катастрофічним поєднанням двох галактик усі жителі покинули планету, залишивши виробництва.
проте дві істоти були забутими.
жителі планети №1 не можуть померти чи отримати ушкодження, вони – ідеальний матеріал для винахідників/тестувальників/виробників.
інспектор – серйозна істота, одержима організацією
та чистотою. він проводив інспекцію, коли сталася катастрофа,
проте це його не вбило, лише змусило втратити свідомість на
декілька днів чи тижнів.
інспектор працює у керівництві галактики.
він не має привілею вічного життя.
ПОЧАТОК
тиша. купи сміття.
раптом одна з куп сміття починає рухатися,
перетворюючись на істоту 1.
істота 1 оглядає все навкруги, допоки не хапає
іншу купу сміття, тобто істоту 2.
хованки продовжуються – цього разу істота 1
ховається за спиною істоти 2.
гра продовжується.
СЦЕНА 1
«STAND-UP»
1 мікрофон. 1 стілець.
істота 1 – глядач, істота 2 – виконавець.
істота 2 (у мікрофон, схвильовано, нервово). е… ви… ви колись… у вас бувало… з вами траплялося таке, що… (бере пляшку з водою, п’є) е-е…
істота 1 кусає помідор і випльовує, цілячись в істоту 2.
істота 2. мені от нещодавно наснився сон. і знаєте, ну як це буває?.. ну… (витирає піт з лоба, вода виливається із незакоркованої пляшки) бляха, вибачте.
істота 1. бе-е-е-е!
істота 2. е-е…
істота 1 та істота 2 міняються місцями
істота 1. е-е… так от… отож… стук-стук?..
здалека чутно стук у двері
істота 2 (зі шматком помідора у роті). хто там?
істота 1 (дивиться на свою долоню, читає підказки). вас вітає офіс паспортного столу. срок придатності вашого паспорта закінчився. будь ласка, назвіть код на зворотному боці вашої банківської картки, аби продовжити… вибачте, це з роботи… е… (витирає піт).
знову чутно стук у двері
істоти з нерозумінням дивляться за куліси
істота 1. стук-стук.
істота 2. хто там?
істота 1. пі.
істота 2. пі хто?
істота 1. дід.
пауза
істота 1. стук-стук.
істота 2. хто там знову?
істота 1. півень, у якого щось застрягло у горлі.
істота 2. півень, у якого…
істота 1 робить дивний звук.
пауза
істота 2. стук-стук.
істота 1. хто там?
істота 2. агент з талантів. мені є що вам сказати.
істота 1. правда? як це чудово! я одинадцять років чекаю на цей момент, нарешті мене віднайшли. мене запрошують до клубу коміків? я виступатиму разом з… не із Джорджем Карліном… е… не з Луї Сі Кеєм… хто там є живий і без звинувачень у… злочинах… то що ви мені скажете?
істота 2. більше ніколи не виходьте на сцену.
пауза
істота 1 (пошепки). хіба у тебе була така репліка?
істота 2. а хіба ні?
істота 1 (голосніше). скільки акторів потрібно для того, щоб вкрутити лампочку? один режисер. що каже композитор, коли дивиться у дзеркало? «боже, за що?» що треба зробити, щоб написати оперу? отримати діагноз у психіатра.
пісня. танок із тамбурином.
СЦЕНА 2
«КЛОУНАДА»
істота 1 знаходить у купах сміття грим,
розмальовує собі обличчя і стає клоуном, схильним до суїцидальності.
витягує дуже довгу стрічку і зав’язує собі на горлі, роблячи петлю.
істота 2 бере той же грим і перетворюється на клоуна-вбивцю.
клоун-вбивця не може знайти свій револьвер, клоун-самогубець
намагається застрелитися своїм пальцем.
СЦЕНА 3
«НОВИНИ»
стіл, два стільця.
істоти – репортери.
істота 2. термінові новини!
істота 1. breaking news!
істота 2. через неочікувані поєднання галактик мешканці багатьох планет змушені змінювати місця проживання. на даний момент невідомо, що саме спровокувало ці явища. ми маємо інформацію вже про чотири мертвих планети. на щастя, усіх мешканців було врятовано, проте ресурси та технології транспортувати було неможливо.
істота 1 дивиться перед собою, не блимаючи, протягом усією попередньої промови.
істота 2 дивиться на істоту 1, очікуючи на переклад.
істота 1. а… yes! sorry, вибачте…
пауза
істота 2. у випадку вимушеного переїзду, не забувайте особисті речі на своїй планеті, адже повертатися на мертві планети надзвичайно небезпечно. залишайтеся з нами, аби почути саме те, що ви хочете почути.
СЦЕНА 4
«ШКАРПЕТКИ»
звучить голос, що оголошує назву станції метро,
на яку прибуває потяг.
істота 2 виходить з вагону і зіштовхується із
істотою 1, що заходить у вагон.
істота 1 (роздратовано). господи.
істота 2 йде далі. потім зупиняється.
істота 2 (із прихованим засудженням). це ж треба. так перейматися через те, що якась людина у вас випадково врізалася.
пауза
істота 2. я розумію, якщо від цього була б якась шкода чи хтось би постраждав. а так… дивні люди…
пауза
істота 2. напевно, у тієї людини настільки сумне й нудне життя, що чийсь звичайнісінький вихід з вагона став для них найцікавішою подією за цілий тиждень. «господи, господи». який жах! людина вийшла з вагону! гадаю, ця людина вночі перетворюється на якусь тарілку чи виделку, тож життя у неї взагалі трагічне. це ж треба таке уявити – бухтіти через такий дріб'язковий інцидент. воно, напевно, ще стоїть у тому смердючому вагоні і жаліється на людей, які неправильно виходять з вагонів!
протягом монологу істота 1 сидить у вагоні та читає книгу
офіс call-центру
істоти – працівники
істота 2. що ви читаєте?
істота 1. автобіографію.
істота 2. справді? (убік) за що мені дісталися найнудніші співробітники на планеті? (істоті 1) а чию автобіографію?
істота 1. свою.
дзвінок телефона
істота 1 бере слухавку
істота 1. вас вітає [ЦЕНЗУРА]. чим я можу вам допомогти? а… (кладе слухавку) помилилися. телефонували церкві, потрапили до нас.
істота 2 (бере слухавку після дзвінка). я вас слухаю. так! номер вашої страховки, будь ласка… так… так… дякую, ми вам зателефонуємо. (кладе слухавку) от дідько, шкарпетки порвалися. це вже треті за тиждень, скоро треба буде повністю оновлювати шкарпетковий гардероб. прокляття якесь. у вас так траплялося?
істота 1. ні, у мене одна пара шкарпеток.
істота 2. що?!
істота 1 (бере слухавку). вас вітає [ЦЕНЗУРА]. чим я можу вам допомогти? зачекайте, будь ласка… (істоті 2) протокол №5, будь ласка.
істота 2. що ви маєте на увазі під однією парою шкарпеток?
істота 1. протокол №5… (у слухавку) дякую за очікування. нічим не можу вам допомогти. дякую. до побачення.
істота 2. тобто навіть домашніх шкарпеток немає? а якщо холодно? а якщо вони порвуться?
істота 1. досить вже.
істота 2 (бере слухавку). так, слухаю… гавайська на тонкому… без курки… спрайт… ні, вибачте, я так не можу. (істоті 1) одна пара шкарпеток?! одна пара шкарпеток?! (у слухавку) так, я тут. це мій співробітник – він каже, що у нього одна пара шкарпеток... не знаю! уявляєте?! ні! і гострі крильця. до побачення.
пауза
істота 2. а можна почитати вашу книгу?
істота 1 (одночасно з істотою 2). скільки можна про це говорити? так, одна пара. ввечері я приходжу додому, знімаю свої шкарпетки, пру і вішаю сушитися, а вранці одягаю та йду на роботу. немає тут нічого дивного!
істота 2. я просто питаю, чи можна позичити цю автобіографію…
істота 1. так, звичайно.
істота 2. дякую. (починає йти геть, зупиняється) то це ж біблія.
істота 1 (ісус). так, дитя моє.
істота 2. і ви хочете сказати, що у вас одна пара шкарпеток?!
СЦЕНА 5
«КАВ’ЯРНЯ»
ті ж стіл та стільці
істота 1 (дістає полотно). я намалював твій портрет.
істота 2. невже? нарешті! я стільки на це чекаю! можна подивитися?
істота 1. мені ніяково…
істота 2. будь ласка! будь ласочка!
істота 1. мені здається, він не ідеальний… треба виправити ще декілька помилок…
істота 2. твої портрети завжди ідеальні! ну будь ласка! будь ла-а-асочка!
істота 1. гаразд… (повертає полотно лицевим боком. на полотні найпримітивніший портрет - коло для обличчя, дві крапки для очей і декілька ліній для волосся, рота й шиї).
| |
істота 2. це… абсолютно геніально. неперевершено. фантастично. можна я… заберу це собі? повішу над своїм холодильником?
істота 1. ні. моє. не віддам.
чутно стук у двері.
істоти дивляться за куліси.
одна з куп сміття починає рухатися.
СЦЕНА 6
«ІНСПЕКТОР»
інспектор підхоплюється на ноги і продовжує перевірку
на той час активної фабрики, яку почав ще до катастрофи.
щось відмічає у блокноті, оглядає купи сміття і хитає головою.
істоти його не помічають.
інспектор (бурчить). жахливо. ніякої системи, ніякого порядку. як тут можна щось знайти? а це взагалі що таке? (креслить у блокноті) мінус, мінус, мінус. яка ганьба. оце живуть собі вічно, можуть дозволити влаштовувати такий безлад, а мені що з ним робити?
інспектор намагається відсортувати усе сміття,
прасує рукою фантики та папірці, складає їх у різні купи,
проте усе все одно розвалюється і дратує інспектора.
істота 2 (істоті 1). а ви знали, що у людині приблизно 125 822 калорій?
істота 1 (убік). о ні, вона (він?) мене з’їсть. (істоті 2) невже? як цікаво!
істота 2. а мурахи вбили більше людей, ніж акули!
істота 1 (убік). о ні, вона (він?) віддасть мене мурахам. (істоті 2) он як!
істота 2. до речі, монахи-буддисти раніше перетворювали себе на мумій.
істота 1 (убік). о ні, вона (він?) змусить мене стати монахом і перетворити себе на мумію. (істоті 2) скажіть, будь ласка, ви збираєтеся приймати моє замовлення?! я чекаю вже сорок п’ять хвилин!
істота 2. я вас слухаю.
істота 1. чудово. я буду… (дуже довго мовчить, сумнівається у своїх виборах, починає замовляти та одразу замовкає) у вас є еспарголь?
істота 2. що?
істота 1. еспарголь.
істота 2. що?
істота 1. еспарголь! равлик! що це за французький ресторан, де не знають, що таке еспарголь?! що це за сервіс?! ви хоча б знаєте французьку чи що таке равлик?! чи це вам теж треба пояснювати?!
істота 2 (одночасно з істотою 1). заспокойтеся, будь ласка, просто… ви не розумієте… будь ласка… з усією повагою… (голосніше) равлик це «ескарго», а не еспарголь.
ближче до закінчення суперечки істоти
починають битися
пауза
істота 2. еспарголь це така машина. у нас, до речі, є шоколадні машини власного виробництва.
істота 1. так, так, я саме це і маю на увазі, ви просто мене не зрозуміли. несіть! (маленька пауза, тихо) і ще… можна мені скляночку молока?
істота 2. ні.
СЦЕНА 7
«ІНСПЕКЦІЯ»
істоти та інспектор помічають одне одного
істота 2. qui êtes-vous? que faites-vous ici?
істота 1. pwy dych chi? beth ydy dy dillad?
істоти 1 та 2. who the fuck are you?
інспектор. шо?
істота 2. шо?
інспектор. шо?
істота 1. шо?
пісня «шо». танці.
чутно стукання у двері
інспектор. за всю мою службу мені ще не траплялися планети у настільки жахливому стані. а я проводив інспекцію на екзопланеті Проксіма Сентаурі, щоб ви знали! світла пам’ять… скільки сміття! хто за це відповідальний? хто це влаштував? хто тут головний? як ці товари можна на інші планети відправляти? це ж ваша єдина місія! у вас одна задача – слідкувати за виробництвом! як мені повертатися до керівництва галактики із таким репортом?! чого ви мовчите? хто головний?
інспектор забирає в істот реквізит,
істоти втрачають у собі персонажів
інспектор. забув, що ви так робите.
істоти бігають, риючись у купах сміття, шукаючи реквізит.
інспектор бігає за ними та прибирає, сортує, організовує сміття.
істота 1 – представник мафії 1940-х рр.
істота 2 – дурний філософ.
усі боряться за місце за столом.
СЦЕНА 8
«ДОПИТ»
істота 1 (із цигаркою у роті, нерозбірливо). ви ставите забагато запитань.
інспектор. шо?
істота 1. ви ставите… (бореться із цигаркою у роті) забагато запитань.
інспектор. ви можете нормально розмовляти?
істота 2 (задумливо). розмова - це лише слова…
інспектор. шо?
істота 2. а слова – це лише текст. а що таке текст, якщо не мова? а мова… це слова… а слова – це літери, а літери – це лінії, а лінії – це життя…
істота 1 також задумливо пожовує цигарку.
інспектор. ви взагалі божевільні?
істота 2. а життя – це слово… а слово – це текст…
інспектор (убік). може, ці двоє просто браковані. (істотам) послухайте, у мене не так багато часу, як у вас, я не живу вічно. де всі інші? може я побалакаю із кимось іншим, а вас залишу у спокої?
істота 1 (знову нерозбірливо). а звідки нам знати, що ви справжній інспектор?
інспектор. цигарку викиньте, легше буде розмовляти.
істота 1 (чіткіше). звідки нам знати, що ви справжній інспектор?
інспектор. господи, значок вам показати? будь ласка! ось, чітко написано – «інспектор». ось анкета вашої планети – як бачите, катастрофа за всіма показниками. навіть кумедно: планета у вас №1, а за характеристиками – остання у списку. які ще потрібні докази?
істота 1 (розглядає анкету, потім віддає інспектору). ну гаразд. я все одно не вмію читати.
істота 2. а читають слова…
інспектор. а слова – це текст. то де усі інші? вас же тут ціла планета. а-а, зрозумів! вони сховалися і залишили вас, щоб мене відволікти! думали, я не здогадаюся!
чутно стукання у двері
СЦЕНА 9
«НОВИНИ 2»
інспектор знову сортує сміття, ходить по сцені
у пошуках інших мешканців планети
істота 2. увага, термінові новини! поступила нова інформація щодо поєднань галактик.
істота 1 (sassy). update!
істота 2. стало відомо про останню жертву катастрофи – планету YZ Ceti.
істота 1 (сумно). o-o-oh…
істота 2. усі мешканці були врятованими. ми раді повідомити, що цикл поєднань галактик закінчився. наші експерти прогнозують спокій і гармонію на багато століть.
істота 1 (б’є тамбурин, радісно). yay!
істота 2. на жаль, жодну мертву планету врятувати не вдасться. співчуваємо тим, хто був змушений змінити місце проживання.
істота 1 (теж sassy). sorry.
інспектор (бурчить). навигадували тут. краще б розібрали ці завали. (дивиться на годинник) до поєднання галактик ще два дні, а вони вже жертв собі обрали.
СЦЕНА 10
«ЩО ЦЕ?»
інспектор вказує пальцем на гамаки, прикріплені до стелі
інспектор. а це що таке?
істота 1, істота 2 починають музично-танцювальну
імпровізацію на тему «що це таке?»
інспектор. ви взагалі здатні дати відповідь на простесеньке питання?!
істота 1 – мім або актор з якимось психічним розладом.
істота 1 (задумливо, трагічно, але не занадто). іноді я просуваюся натовпом – і люди, усі ці люди, вони не дивляться на мене, вони не помічають мене, вони навіть не здатні мене бачити; але попри це я все одно відчуваю, як вони ненавидять мене, і ця ненависть висушує й роз’їдає мою шкіру. я відчуваю цю ненависть, ніби це пластикова плівка, що вросла у моє обличчя, мої руки, мій одяг…
інспектор. я спитав, що це таке!
істота 1 (принюхується, обнюхує інспертора). часник.
інспектор. що?
істота 2 – офіціант із тацею у вигляді тамбурина.
на таці лежить часник.
істота 2. ваше замовлення, monsieur.
істота 1. а де моє замовлення? мені обіцяли шоколадну машину ескарго! і еспарголь, тобто равлика! тобто навпаки – машину еспарголь і равлика ескарго! я чекаю вже півтори години! що це за французький ресторан?! що це за сервіс?! ви хоча б французьку знаєте?! прочитайте мені вірш французькою! ні, напишіть мені вірш французькою! і склянку молока, мені обіцяли склянку молока! де вона?! де равлик?! де моя шоколадна машина?! я хочу поїхати на ній додому і написати найгірший відгук про ваш заклад! ви мене слухаєте взагалі?! равлика! равлика хочу! еспарголь! тьху, ескарго! ентерос-гель!
істота 2 (одночасно із істотою 1). послухайте, у нас аншлаг… ось, monsieur три доби чекав на свій часник… ви уявляєте собі, як складно виростити часник за три доби? ескарго… вимовляється ескарго… так, я знаю французьку… боже, за що… не треба нічого писати, ви навіть не можете запам’ятати слово «ескарго». я не знаю, чи вмієте ви взагалі писати… будь ласка, стуліть пельку…
під час суперечки істоти знову починають битися,
але цього разу інспектор розіймає бійку.
інспектор. що це таке? що ви собі дозволяєте? що ви робите?!
істота 1 (бере розмальоване полотно, сповнено надії). я написав ваш портрет.
інспектор уважно розглядає полотно, кожну деталь,
потім витирає сльози.
інспектор. я й не думав, що у мене настільки прекрасні очі… знаєте, ніхто ж не вважає нас, інспекторів, живими істотами. хоча ви очевидно це розумієте, ви ж навіть імен не маєте. яке у вас життя… просто речі виготовляти… я б теж з глузду з’їхав. так от, я тут жалівся. мене ж ніхто не поважає! ніхто не скаже, які організовані у мене анкети, які у мене чудесні очі! ну скажіть мені, будь ласка, хто тут головний? де решта… вас? чому тут такий безлад?
істоти перетворюються на клоуна-самогубця і
клоуна-вбивцю, потім забирають кепку інспектора
і по черзі перетворюються на нього.
інспектор. благаю вас… просто скажіть мені, що тут відбувається. у мене зовсім мало часу… (дивиться на годинник) дивно, не працює. який зараз день? ви знаєте, який зараз день? будь ласка! будь ласка, дайте мені відповідь! що це таке?! (знову вказує на гамаки)
істоти протягують інспектору реквізит, намагаються
одягнути його у костюм чи розмалювати його обличчя.
інспектор. припиніть! відчепіться від мене! чому тут стільки сміття?! хто тут головний?! де систематизація?! куди всі сховалися?! що ви тут влаштували?!
інспектор смикає канат, звільнюючи гамаки.
зі стелі падають папірці, фантики, інше сміття.
звучить записаний голос
«ми сумуватимемо за вами, Проксіма Сентаурі, Кеплер-452Б,
Хомея, екстрагалактична плането SWEEPS-11, планета №, YZ Ceti.
на щастя, усі мешканці були врятованими»
істоти повільно позбавляються реквізиту й сідають на підлогу
пауза
чутно стукання у двері
пауза
інспектор виходить та відчиняє двері
пауза
інспектор повертається у костюмі, з реквізитом
інспектор. вітаю. я агент з талантів. мені є що вам сказати. вам більше ніколи не варто виходити на сцену. а ви, ви хоча б знаєте французьку? еспарголь, розумієте? еспарголь! равлик!
істоти дивляться на інспектора
всі починають говорити одночасно
інспектор. равлик, так, саме равлик. еспарголь. я знаю краще, я експерт. я тричі їв круасани, я знаю, про що говорю! ес-пар-голь. так, так, я експерт!
істота 1. мені обіцяли шоколадну машину! невже це так складно – принести людині замовлення?! я сиджу тут вже дві з половиною години! скільки можна?! де моє молоко?! де мій ентерос-гель?!
істота 2. просто залиште мене у спокої. ескарго, ескарго, ескарго, ескарго! та до біса, кажіть, як хочете! мені чхати, чхати мені!
пісні. танці
раптова темрява
КІНЕЦЬ