не бачу сенсу

не бачу я сенсу ходити в цьому циклічному світі,

існувати,

боротися з прогнилими душами,

принаймні намагатися,

боятися

слово сказати

не бачу я сенсу стояти в тому лісі без дерев,

стояти і мовчати,

втупившись у тьмяне місиво безодні,

на поклик блідих птахів,

що хотіли відповіді,

не відповідати.

не бачу я сенсу так рватися з пут крижаних,

рватися

рвучко вниз, у край всесвіту,

в агонії руки стискаючи,

кричачи, що все тлінно,

і страшно боятися.

не бачу я сенсу спалювати всі мости на шляху,

спалювати

і відбудовувати знову безмірно,

ретельно так зберігати

велику манію

знищувати.

не бачу я сенсу несамовито кричати в нескінченність,

кричати

оглушливо та істерично,

від страху від звуку закривши собі вуха

долонею звично,

а потім знову мовчати.

не бачу я сенсу відкинути спроби піти,

піти,

але боротися і далі так хоробро,

у погляді розпач, біль зустріти,

і владно поставити в словах, у цих рядках

печать.